Маневицький форум

Місце для спілкування і хорошого настрою
Сьогодні: 18 січня, 2018, 10:58

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]




Створити нову тему Відповісти  [ 1 повідомлення ] 
Автор Повідомлення
 Тема повідомлення: ЗАКОХАВСЯ У МОЛОДУ ДІВЧИНУ І ПОТРАПИВ У ХАЛЕПУ
ПовідомленняДодано: 23 грудня, 2010, 18:23 
Офлайн
Форумчанин
Аватар користувача

З нами з: 19 жовтня, 2010, 07:18
Повідомлення: 416
Звідки: Рідна Україна
Невигадана історія

Соня, милуючись перед дзеркалом, роздумувала про своє життя: “Невже у мене знову буде сім’я, як пройде зустріч з Діминими батьками?” Від однієї думки про це їй ставало не по собі. Тішило одне: вона знала, що Діма її справді щиро кохає...
***
Ще школяркою, а потім студенткою, вона й гадки не мала, як в одну мить може різко змінитися життя. Дівчина росла одиначкою у забезпеченій сім’ї. Батько і мама – державні службовці – мали добрі заробітки. Сім’я жила у гарній квартирі, їздила щороку на відпочинок, купувала собі дорогі речі. Напередодні її 19-річчя батько вирушив до столиці у відрядження. Мама, відпросившись з роботи, теж поїхала з ним, аби купити там подарунок – дуже хотіла для доньки гарненьку шубку і ще щось до неї. Соня здогадувалася про сюрприз, який їй готують, і була впевнена, що з маминим смаком це має бути не абищо.
Але наступного дня її ошелешила звістка: повертаючись із Києва додому, батьки розбилися в дорозі. Соня дуже важко перенесла цю трагедію. Бабуся, яка проживала у райцентрі, наглядала за нею більше місяця. Разом з нею й виходили з депресії, хоча зболена душа довго ні в чому не знаходила втіхи. Дівчина, знаючи, що батьківські заощадження недовговічні, вирішила підшукати хоча б якусь роботу. Тепер вона зрозуміла, як добре, що мама, хоча й балувала її, проте привчала до хатньої роботи, не раз наголошуючи: “Лінь – це біда. В житті усе треба вміти, тим більше, коли вийдеш заміж”. Тому зараз вона давала усьому раду. І дуже зраділа, коли Микола Тимофійович, доцент факультету іноземних мов їхнього вузу, який після трагедії ставився до неї по-батьківськи, якось покликавши у кабінет, дав адресу фірми, куди вона мала піти на співбесіду стосовно роботи:
– Я відрекомендував тебе директору, і думаю, що зі своїми знаннями мови ти там справишся.
Соня від радості аж поцілувала свого викладача.

***
Вона працювала після обіду на фірмі, перекладаючи різноманітні документи з німецької мови – засновниками підприємства були німці. Робота її влаштовувала, тим більше, що зароблених грошей вистачало на прожиття. І бабусі з дідусем уже не треба було відривати щомісяця для неї від своєї пенсії. А ще Соня тішилася прихильністю самого директора – він теж ставився до неї по-батьківськи, з любов’ю. Частіше призначав премії, інколи на столі залишав коробку цукерок, а якось навіть, повернувшись з відрядження з Німеччини, приніс флакончик парфумів. Дівчина відмовлялася, але Роман Дмитрович сказав, що це дрібниці і нічого в цьому надзвичайного нема. Соня лише вдячно посміхнулася. Тому, коли з однієї зустрічі директор підвіз її додому, вона несміливо запросила його на чай, намагаючись хоч якось віддячити за увагу до себе. Роман Дмитрович із задоволенням прийняв пропозицію, прихвативши в машині пляшку вина. Він відразу відзначив комфортність й привабливість квартири, похваливши Соню, що вона хороша господиня. Потім попросив розповісти про покійних батьків. Вечір минув швидко, і коли Соня, захмелівши трохи від вина, біля порога прощалася зі своїм шефом, не зрозуміла, як опинилася у його обіймах...

***
Прийшовши до тями вже у ліжку, дівчині було соромно глянути в очі Роману Дмитровичу, який продовжував її обнімати, шепочучи:
– Ти мені страшенно подобаєшся. Я навіть не думав тебе зваблювати, просто вже давно не виходиш з голови. Нічого не можу з собою вдіяти.
Соня хотіла припинити подібні стосунки, але чоловік переконував, що у нього серйозні наміри. Він все частіше навідувався до неї додому, приносячи гарні подарунки. А одного разу впевнено заявив:
– Сонечко, я вже міг би подати на розлучення, але хотів би ще одружити сина – тоді мене ніщо не буде зв’язувати з дружиною. Потерпи ще трішки, а матеріальних проблем у тебе вже не буде.
Дівчина розуміла, що поступає дуже підло у ставленні до його дружини. Чомусь уявляла маму й завжди задавала питання: що б вона відчула, якби тато знайшов собі молоду коханку? Хтозна як довго тривали б такі стосунки у неї із Романом, з яким уже була на “ти”, але після знайомства з Дімою, яке переросло невдовзі у кохання, вирішила поставити на них крапку. Діма не раз напрошувався до неї додому, адже знав, що проживає сама, та вона завжди відмовляла йому – боялася непередбачуваного Романового візиту. Тому вирішила при першій нагоді зізнатися коханцеві про свою любов і розірвати ці обтяжливі стосунки. “На чужому нещасті щастя не збудуєш”, – не раз подумки запевняла себе Соня.
Чоловік, лише зачувши про нове кохання, не міг повірити, що втрачає дівчину, і почав переконувати, що вже подає на розлучення.
– Одне твоє слово – і я розлучаюсь, – не переставав наполягати на своєму Роман Дмитрович. – Невже ти думаєш, що я просто пристаркуватий розпусник, який хоче погратися з молодою дівчиною? Я люблю тебе, як нікого у цьому житті.
– У тебе на столі лежить моя заява про звільнення, яку я вчора передала секретарці. Більше ніколи до мене не приїжджай. Це моє остаточне рішення, – дуже переконливо намагалася відпо-вісти Соня.

***
Коли залишилася сама, відчула, ніби скинула важкий тягар із себе. Й відразу набрала номер Діми. Хлопець буквально примчав до неї. Соня не стримувала того вечора почуттів. Здавалося, коли усе складалося якнайкраще, вона випадково побачила Діму разом із Романом Дмитровичем. Зрозуміло, дівчина при зустрічі, ніби між іншим, поцікавилася, що то за чоловік, з яким помітила його біля ринку. І від відповіді мало не впала:
– Це мій батько.
Після цього вона почала уникати зустрічей з Дімою, але хлопець, нічого не розуміючи, був настирливим. Більше того, почав наполягати на одруженні й хотів познайомити Соню з рідними. Зрештою, вона наважилася і розповіла правду про стосунки з його батьком. Діму це ошелешило, і він розпрощався з дівчиною. Але через три дні вже стояв у неї на порозі з квітами, заявивши, що ця новина нічого не міняє – він хоче на ній одружитися.

***
У Соні серце ледь не вискочило з грудей, коли вони підійшли до будинку, де жив Діма. Вона ніколи не забуде виразу обличчя Романа Дмитровича, як тільки він побачив біля сина Соню. Мама радо зустріла майбутню невістку, і їй аж стало ніяково, що вона могла завдати цій жінці великого болю. Батько почувався, як карась на сковороді, але намагався жартувати й робив вигляд, що вперше її бачить. А от Діма почувався впевнено й поводився природно. Коли, провівши Соню, хлопець повернувся додому, відразу почув від батька, що дівчина справила на нього вигляд повії. Але син сказав:
– Тату, я все знаю. Але мама про це не повинна нічого навіть підозрювати. Живи спокійно і не заважай нам.

***
Ось уже три роки Соня є невісткою свого колишнього коханця. Він до цього часу уникає довгих зустрічей з дітьми, але внука любить і бавить разом зі своєю дружиною, яка ні про що не здогадується. Правда, дорікає, що за роботою приділяє мало уваги дітям.



Олеся ХАРЧУК


Догори
 Профіль  
 
Відображати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему Відповісти  [ 1 повідомлення ] 

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]


Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Знайти:
Вперед:  
cron
Блог про електроінструменти, садову техніку, обладнання,